Інформаційний бюлетень Київського міськкому профспілки енергетиків від 06.05.2024

1. Допомога від профспілки бійцям та переселенцям 

Профспілка виплачує допомогу членам профспілки, які перебувають на війні, та переселенцям. Чи можна її не оподатковувати як благодійну допомогу і показати в додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ за ознакою доходу «169»? Якими документами підтвердити статус воїна та статус переселенця?

Профспілка, як і інші неприбуткові організації, що займаються благодійництвом, має керуватися Законом від 05.07.2012 №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до цього Закону, а також інші благодійники та бенефіціари.

Благодійник, яким є дієздатна фізособа або юрособа приватного права, може провадити благодійну діяльність у вигляді безоплатної передачі у власність бенефіціарів коштів, іншого майна.

Сферою благодійної діяльності, зокрема, є допомога потерпілим від збройних конфліктів, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах.

В умовах воєнного стану неприбуткові організації (до яких належить і профспілка) незалежно від ознаки неприбутковості та незалежно від мети їхньої діяльності за їхніми установчими документами можуть надавати благодійну допомогу учасникам бойових дій — військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам ЗСУ, військових формувань, частин, підрозділів, установ або організацій, які утворені відповідно до законів України й утримуються за кошти бюджету для потреб забезпечення оборони держави. А також фізособам, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (пп. «в» пп. 165.1.54 ПКУ). При цьому такі організації не втратять свого неприбуткового статусу.

Тож профспілка має можливість надавати окремі види допомоги членам профспілки та ВПО.

Відповідно, якщо йдеться про мобілізованого члена профспілки, то отримати допомогу від неї він може, і профспілка при цьому не втратить свого неприбуткового статусу. Але це будуть лише ті види допомоги, які передбачені установчими документами профспілки.

Крім того, профспілка може надавати безповоротну грошову допомогу і членам профспілки, які протягом дії правового режиму воєнного стану мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах, і сума такої допомоги не включатиметься до їхнього оподаткованого доходу.

У додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ нараховану та виплачену благодійну допомогу бійцю відображатимуть у графах 3а та 3 з ознакою доходу «187», а допомогу, виплачену ВПО, — з ознакою доходу «169».

Документами, що підтверджують статус бійця, є копія повістки або посвідчення, а підтвердженням статусу переселенця є копія довідки внутрішньо переміщеної особи.

 

2. Підприємство хоче й далі виплачувати середній заробіток мобілізованим працівникам: як оформити 

Роботодавець може продовжувати виплачувати працівникам, що проходять військову службу, середній заробіток, якщо таку гарантію передбачають умови трудового договору або колдоговір.

З 19 липня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, який вніс зміни до частини третьої статті 119 КЗпП. Із цієї дати за працівниками-військовослужбовцями роботодавець зберігає лише робоче місце й посаду. Тому припиняємо виплачувати таким працівникам середній заробіток.

Якщо керівник вирішив не продовжувати виплат мобілізованим працівникам, читайте, як це оформити, у цьому номері журналу. Якщо вирішили і надалі підтримувати мобілізованих працівників і платити їм середній заробіток, дійте за алгоритмом у цій статті.

Визначте підставу для подальшої виплати

Перевірте, чи вказали таку гарантію, як-от збереження середнього заробітку, в колдоговорі або письмових трудових договорах працівників. Якщо ні, внесіть зміни до документів.

З 19 липня 2022 року немає законодавчої підстави виплачувати працівникам-військовослужбовцям середній заробіток. Для того щоб продовжувати ці виплати, повинні бути підстави в локальних актах підприємства.

Роботодавець у межах своїх повноважень і власним коштом може встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників (ч. 1 ст. 9-1 КЗпП).

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (ч. 2 ст. 13 КЗпП).

Порада. Якщо вирішили платити середній заробіток і надалі, не радимо ухвалювати таке рішення лише для певних категорії працівників. Забезпечення гарантій щодо подальшої виплати середнього заробітку лише частині працівників може бути причиною звернення інших працівників до суду або до Держпраці щодо дискримінації в оплаті праці. Яке рішення ухвалить Держпраці або суд, передбачити складно. 

КЗпП забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об’єднанні, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання (ч. 1 ст. 2-1 КЗпП).

Компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, яких не передбачають законодавчі акти, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат у структурі зарплати (ч. 3 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР; далі — Закон про оплату праці).

Заборонено будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання (ч. 3 ст. 21 Закону про оплату праці). 

У наказі про увільнення від роботи ми посилалися на частину третю статті 119 КЗпП, яка зараз не містить норми про збереження середнього заробітку працівникам. Тому необхідно видати нові накази про продовження виплат. Оптимальний варіант — індивідуальні накази. Якщо працівників багато, можете скласти зведений наказ.

Ознайомте працівників із наказом

Працівника необхідно ознайомити з наказом (п. 11 гл. 10 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5). Надішліть копію наказу будь-яким доступним способом: електронною поштою, через месенджер (вайбер, телеграм тощо).

 

3. Систематична допомога родині мобілізованого: як оформити й обліковувати 

Підприємство планує систематично виплачувати матеріальну допомогу дружині мобілізованого працівника, щоб підтримати родину. Як оформити документально та оподаткувати?

Можливість виплачувати систематичну допомогу родині мобілізованого працівника передбачте у колдоговорі, зокрема, в розділі «Соціальні гарантії». Якщо такої умови у договорі немає, альтернативний варіант — затвердити положення про соціальні гарантії (чи соціальні виплати). У цих документах визначте, кому виплачуєте допомогу, як часто, у якому розмірі, встановіть граничний розмір.

Видайте наказ про виплату допомоги — це підстава для бухгалтерії нараховувати допомогу.

Від оподаткування звільнена благодійна допомога, яку виплачують (надають) благодійники, в т. ч. фізичні особи, на користь учасників бойових дій — військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, в т. ч. тих, хто зазнав поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинув, помер унаслідок поранення, контузії чи каліцтва, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності в період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій (пп. «в» пп. 165.1.54 Податкового кодексу України; ПК).

Тож звільнення діятиме, якщо надаєте благодійну допомогу учасникам бойових дій (має бути підтверджений статус) або членам їхніх сімей.

Під звільнення потрапляють суми (без обмеження) лише:

• для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту, технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за Переліком № 112;
• оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення (пп. «а» пп. 170.7.8 ПК).

Якщо ці вимоги не дотримані, застосовуйте загальні правила оподаткування. Тобто утримуйте ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

У Додатку 4ДФ такі суми відображайте з ознакою доходу «169».

 

4. Працівник іде до ТЦК: як оформити відсутність?  

Працівнику необхідно відвідати територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) для уточнення військово-облікових даних. Як оформити його відсутність на роботі?

Гарантії від роботодавця 

У певних випадках законодавство прямо передбачає, що працівники звільняються від роботи із збереженням за ними місця роботи, займаної посади та середньої заробітної плати. Отже, нормами ч. 2 ст. 119 КЗпП та ч. 2 ст. 21 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII врегульовано, що це стосується:

-     громадян України, які виконують обов'язки, пов'язані із взяттям на військовий облік, закликом чи прийняттям на військову службу;

-     осіб, які направляються на медогляд (медичне обстеження в амбулаторних або стаціонарних умовах), лікування.

Отже, роботодавець, працівник якого відсутній на роботі у зв'язку з відвідинами ТЦК, зобов'язаний:

-       звільнити працівника від виконання обов'язків (мається на увазі не розірвати трудові відносини, а звільнення від роботи ) на час, необхідний для цього;

-       зберігати за працівником місце роботи, посаду, а також виплачувати середній заробіток з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 №100 .

Документальне оформлення 

Для оформлення відсутності працівника слід видати наказ чи розпорядження керівника. Підставою може бути, наприклад, порядок денний, наданий особисто працівнику, який у свою чергу він пред'явить роботодавцю.

Можливий і інший варіант — працівників викликають за розпорядженням районного чи міського ТЦК щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їхній виклик. У такому разі п. 74 Порядку  організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487передбачено алгоритм дій для керівників (голів) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

По-перше, слід видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їхнього прибуття у відповідний районний (міський) ТЦК у визначені ним строки. Копію наказу (розпорядження) слід у триденний термін направити у відповідний ТЦК.

По-друге, якщо у роботодавця є повістки про явку на виклик у районний (міський) ТЦК для своїх працівників, то їх слід вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам.

По-третє, якщо серед працівників-призовників, військовозобов'язаних та резервістів є ті, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні, то про них потрібно письмово повідомити відповідний районний (міський) ТЦК та надати витяги з наказів (розпоряджень).

По-четверте, необхідно проконтролювати результати оповіщення та прибуття призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідний ТЦК.

Тому ці моменти слід враховувати під час підготовки наказу про відсутність працівника на роботі.

Наказ складається у довільній формі. Можливий варіант наводимо нижче. Серед іншого, у ньому має бути зазначено про те, що слід звільнити працівника від роботи та зберегти за ним місце роботи, посаду та середній заробіток. Або можна сформулювати так, як і у ч. 2 ст. 21 Закону № 2232 : «звільнити від роботи» (замість «увільнити від роботи»), щоб не було протиріччя щодо виконання законодавства. При цьому окремо може бути зазначено, що бухгалтерії наказано розрахувати та виплатити середній заробіток працівникові за час, необхідний для відвідування ТЦК, у тому числі (але не обов'язково) з урахуванням часу проїзду. 

Табель 

У табелі обліку робочого дня необхідно проставити позначку, яка використовується для позначення відсутності працівника у разі виконання ним державних та громадських обов'язків. А це літерна позначка ІН чи цифрова — 22. Також можна застосувати іншу, яка передбачена на вашому підприємстві у таких випадках.

ВИСНОВКИ

• Роботодавець, працівник якого відсутня на роботі у зв'язку з відвідуванням ТЦК, зобов'язаний звільнити працівника від виконання обов'язків на час, необхідний для цього, а також зберігати за ним місце роботи, посаду та середній заробіток.
• Відсутність працівника на роботі оформляється наказом.
• У табелі обліку робочого часу ставлять позначку, яка використовується для позначення відсутності працівника у разі виконання ним державних та громадських обов'язків (ІН або 22).

 

5. Нецільова благодійна допомога фізособі грошима: правила оподаткування  

Чи є обмеження щодо суми надання нецільової благодійної допомоги працівнику та не працівнику підприємства і як вона оподатковується? Чи є збільшення фінансового результату до оподаткування на цю допомогу?

Справа в тому, що сам термін «нецільова благодійна допомога» зустрічається лише в ПКУ, а саме в пп. 170.7 ПКУ. В ПКУ навіть немає окремого визначення цього терміну. Відомо лише, що: 

• для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову;
• цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Тобто, ПКУ не встановлює обмежень щодо суми надання нецільової благодійної допомоги. Він лише встановлює, у якому розмірі така допомога буде звільнена від оподаткування ПДФО та ВЗ. 

 Неоподаткована сума нецільової благодійної допомоги

Відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь фізособи протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року. Звертаємо увагу, що у цьому підпункті йдеться тільки про платника ПДФО – будь-яку фізособу.

Зокрема, неоподаткована сума нецільової благодійної допомоги становила: у 2022 році – 3470,00 грн, у 2023 році – 3760,00 грн. У 2024 році вона становить 4240,00 гривень. 

Зверніть увагу, що для визначення такої суми не має значення, чи перебуває фізособа у трудових відносинах із підприємством, що надає допомогу. Встановлено лише таку-от пільгу: скільки може одне підприємство надати неоподаткованої нецільової допомоги одній фізособі. 

Але, це означає, що фізособа може отримати цю допомогу і в декількох місяцях, і без утримання податковими агентами ПДФО та ВЗ! Ось для цього придумано спеціальне правило.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її неоподаткований розмір.

А підприємства, які надають таку нецільову допомогу, своєю чергою, зазначають її суми (незалежно від розміру) в додатку 4ДФ до об’єднаної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. 

Приклад: Фізособа отримує нецільову благодійну допомогу від трьох підприємств. На одному з них вона працює за трудовим договором, на інших ні. В усіх випадках сума НБД становить 2000 грн. Таким чином, для кожного податкового агента сума допомоги не перевищує граничний розмір неоподаткованої нецільової благодійної допомоги у 2024 році - 4240 грн. Проте, для фізособи загальна річна сума перевищує цей розмір – 6000 грн. Тому податкові агенти з доходу ПДФО та ВЗ не утримують, хоча і відображають надану допомогу в додатку 4ДФ. Але сама фізособа теж має про цю допомогу відзвітувати – подати у 2025 році декларацію про майновий стан та доходи за 2024 рік, у якій нарахувати собі до сплати ПДФО (6000 – 4240) х 18% = 316,80 грн. і ВЗ (6000 – 4240) х 1,5% = 26,40 грн. 

А як показати таку допомогу в 4ДФ? Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний неоподаткований розмір, відображається у додатку 4ДФ за ознакою доходу «169». Тобто, показуємо одним рядком, незалежно від того, буде нараховано ПДФО та ВЗ на частину такої суми, чи ні. 

А що з податком на прибуток?

Відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ надання безповоротної фінансової допомоги іншій особі призводить до збільшення фінрезультату до оподаткування, однак, не в усіх випадках.

Одним з виключень з такого обов’язку є надання таких активів фізособам, які є платниками ПДФО. Отже, як роз’яснювали податківці, при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток платник не повинен збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги:

• звичайній фізособі;
• фізособі - підприємцю на загальній системі оподаткування.

Таке звільнення запроваджено після того, як ставки ПДФО та податку на прибуток стали однаковими – 18%. Внаслідок цього допомога оподатковується тільки один раз у отримувача – платника ПДФО. 

Податківці звертають увагу не те, що якщо підприємство, яке застосовує податкові різниці, перераховує безповоротну фінансову допомогу підприємцю зі сплатою єдиного податку, воно зобов’язано збільшити фінрезультат до оподаткування на суму допомоги. І в цьому є логіка – адже ставка ЄП менше, ніж ставка податку на прибуток, та й отримувач не є ані платником податку на прибуток, ані платником ПДФО.

Підприємство, яке не коригує фінрезультат, не бере до уваги пп. 140.5.10 ПКУ та не збільшує фінрезультат.

 

6. Документальне оформлення надання благодійної допомоги: розʼяснення від ДПС  

У бухгалтерському обліку надання благодійної допомоги оформляється листом-запитом/проханням щодо надання допомоги із зазначенням виду благодійної допомоги та її цільового призначення

ДПС у Житомирській області звертає увагу надавачів благодійної допомоги, що одним із актуальних питань щодо надання благодійної допомоги є її документальне забезпечення.

У бухгалтерському обліку надання благодійної допомоги оформляється такими документами:

– лист-запит/прохання щодо надання допомоги із зазначенням виду благодійної допомоги та її цільового призначення;

або

– лист-пропозиція від підприємства, в якому висловлюється бажання добровільно надати допомогу, зазначити її вид та цілі на які буде спрямовано таку допомогу. У такому разі варто також отримати відповідь про згоду на отримання такої допомоги;

– погодження керівником надання благодійної допомоги у відповідному наказі по підприємству, де зазначити:

– мету надання допомоги;

– вид допомоги, її розмір;

– реквізити отримувача допомоги;

– осіб, відповідальних за передання допомоги;

– передача благодійної допомоги кінцевому набувачу: у разі передачі товарів (послуг) – фіксується актом приймання-передачі благодійної допомоги, в якому обов’язково зазначаємо:

• назву документа;
• реквізити сторін;
• мету, зміст та обсяг операції;
• дату складання, підписи сторін.

У разі перерахування коштів – платіжне доручення.

 

7.  Довідка про прибутки: що вказувати? 

Працівник просить надати йому довідку про доходи. Відразу виникає купа питань: що саме в ній вказати, чи є затверджена форма, у яких випадках роботодавець взагалі зобов'язаний її видавати?

Закон вимагає 

Роботодавці. Відповідно до розпорядження ст. 49 КЗпП роботодавець зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням:

- спеціальності;

- кваліфікації;

- посади;

- час роботи;

- розміру зарплати.

Податкові агенти. Статтею 176 ПКУ встановлено обов'язки платників податків та податкових агентів. Так, згідно з п.п. «в» п. 176.1 ПКУ платники податків (фізособи) зобов'язані подавати податкову декларацію про майновий стан та доходи за встановленою формою. При цьому на вимогу контролюючого органу та в межах його законних повноважень платник податку також зобов'язаний пред'являти документи та відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням та сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку. З цією вимогою тісно пов'язаний обов'язок податкового агента на вимогу платника податку надати відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку ( п.п. «в» п. 176.2 ПКУ ).

Зверніть увагу! Коли говоримо про податкового агента, то це можуть бути не лише відносини «роботодавець – працівник». Довідку може попросити особа, яка виконувала роботи, надавала послуги з цивільно-правового договору.

Тому, як бачимо, законодавство зобов'язує роботодавця (податкового агента) видавати документ про місце роботи та доходи. Але яким саме він має бути? Чи є затверджена форма чи можна розробити її самостійно під конкретні потреби? Далі про це докладніше.

Обов'язкова форма довідки 

У більшості ситуацій форма довідки про доходи може бути довільною. Винятки становлять деякі випадки, котрим форма таки затверджена.

Страхові виплати. Один з них - обчислення страхових виплат:

- посібники з безробіття;

- зі страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності (крім допомоги з тимчасової непрацездатності);

- для добровільно застрахованих осіб.

Загалом такі виплати обчислюють відповідні органи з використанням даних реєстру застрахованих осіб Держреєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. А от якщо даних недостатньо, то їх має надати роботодавець за зверненням таких робочих органів або самої застрахованої особи. У цьому випадку слід використовувати довідку за формою, наведеною у додатку до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат із загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 .

Соцдопомога, субсидія. Також «фіксовану» форму довідки про доходи маємо на випадок отримання соціальної допомоги та житлової субсидії . Вона затверджена наказом Мінпраці та соцполітики від 27.08.2004 № 192 у редакції наказу Мінсоцполітики від 05.06.2015 № 591. 

Пенсія. Ще один випадок, коли слід користуватись затвердженою формою довідки про доходи, — для призначення (перерахунку пенсії) . Вона наведена у додатку 5 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.30 1).

Пенсіонер може звернутися до своїх роботодавців (в т. ч. колишніх) за довідкою про зарплату (дохід) до 30.06.2000. Також якщо страховий стаж, починаючи з 01.07.2000, становить менше 60 місяців, особа подає довідку про зарплату (доход) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль по 30.06.2000.

Довільна форма довідки 

Для інших випадків, а їх більшість форма довідки про доходи не затверджена. Саме тому практично існує безліч її різновидів залежно від цілей звернення за документом. Це може бути, зокрема:

-     заповнення декларації про доходи;

-     отримання податкової знижки (що також по суті супроводжується заповненням декларації про доходи);

-     отримання кредиту.

Що саме вказати у такій довідці? Ми маємо підказку від податківців. У консультації ЗІР ДПСУ з підкатегорії 103.05 вони описали, що саме мають зазначити податкові агенти у довідці для особи, яка декларує податкову знижку. Крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. О., реєстраційний номер облікової картки, період роботи), обов'язково вказується така інформація :

-     сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячний та загальною сумою);

-     розмір та сума податкової соціальної пільги;

-     сума нарахованого та утриманого ПДФО.

Тому далі ми навели уніфіковану довільну форму довідки. Чому вона уніфікована? Тому що вона підійде для більшості ситуацій.

Електронні довідки

Ви завжди можете нагадати особі, яка звернулася за довідкою про доходи, що цей документ можна отримати в електронному вигляді. Причому без посередників досить просто, швидко і безкоштовно.

Є як мінімум два надійні варіанти:

— через Портал Дія (див. рис. 2 та за посиланням diia.gov.ua/services/dovidka-pro-dohodi );

- через Електронний кабінет платника податків (рис. 3 та за посиланням cabinet.tax.gov.ua ).

Обидва варіанти ідентичні за алгоритмом дії:

1. Ідентифікуємо себе (входимо до особистого кабінету), наприклад, за допомогою файлового електронного цифрового підпису від банку.

2. Знаходимо розділ із Довідкою про доходи/Запитом про суми виплачених доходів.

3. Обираємо потрібний період, наприклад, І квартал 2023 року — IV квартал 2023 року.

4. Підписуємо запит за допомогою, наприклад, файлового ключа від банку та надсилаємо запит.

5. Отримуємо довідку (вже за кілька хвилин).

Дані у довідках із цих двох ресурсів також однакові. Єдина відмінність — у документі з Електронного кабінету платника податків є підсумковий рядок із загальною сумою доходу за вибраний період.

Також лайфхак для тих, хто подає електронну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. Цього року з'явилася можливість отримати дані із реєстрів речових прав та доходів для заповнення декларації через сайт НАЗК. Як саме це зробити, докладно описано за посиланням nazk.gů -klikiv-v-reestri-deklaratsiy/ .

В результаті отримайте довідку про доходи та речові права на майно як самого суб'єкта декларування, так і членів його сім'ї. Але від останніх потрібна буде згода через додаток Дія. До речі, дані про доходи збігаються з тими, що отримані через портал Дія та Електронний кабінет платника податків. Але наведено у загальній сумі без розбивки по місяцях, чого цілком достатньо для заповнення е-декларації.

Зверніть увагу! У всіх цих довідках може бути відсутня деяка інформація про доходи. Наприклад, вказано кешбек від банків (як додаткове благо), але не вказано відсотки за депозитами . Це тим, що банки, звітуючи про доходи своїх вкладників, не персоніфікують їх. Тому за такими відомостями слід звернутися окремо до банку. Вони з радістю на вимогу клієнтів надають таку інформацію.

І наприкінці ще одна порада. При заповненні декларації про доходи через Електронний кабінет платника податків онлайн-довідка, отримана в ньому, значно полегшить життя. Адже дані з неї автоматично переносяться до декларації.

ВИСНОВКИ

• Видавати довідку про доходи від роботодавців працівникам вимагає ст. 49 КЗпП, а від податкових агентів - п.п. «в» п. 176.2 ПКУ.
• Затверджені форми довідок є кілька випадків. Зокрема, для призначення страхових та соціальних виплат, житлової субсидії, а також призначення/перерахунку пенсії.
• Найчастіше довідку про доходи можна сформувати у довільній формі.
• У довільній довідці, крім загальної інформації про фізичну особу (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), обов'язково вказується сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячний та загальною сумою), розмір та сума податкової соціальної пільги, сума нарахованого та утриманого ПДФО.
• Фізособа може самостійно отримати довідку про доходи за допомогою порталу Дія, Електронного кабінету платника податків та сайту НАЗК.

 

8. Заробітна плата працівника на карту дружини 

Працівник просить перераховувати його зарплату на банківський рахунок дружини. Чи можна це робити? Яку заяву має написати працівник? Чи є «підводне каміння» у такій виплаті?

Можна чи ні?

Відразу зазначимо: законодавство не забороняє перераховувати доходи працівників за їхнім бажанням на банківські рахунки третіх осіб. Причому, як повну суму, так і її частину. Адже працівник має право самостійно розпоряджатися своїми «кровними».

Приписом ч. 5 ст. 24 Закону «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР  передбачено, що за особистою письмовою згодою працівника виплата зарплати може здійснюватись через установи банків, поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Фактично ця норма передбачає: слід перераховувати належні працівникові кошти за тими реквізитами, які він вкаже письмово. Найчастіше це особисті рахунки самих працівників у рамках зарплатного проекту. Але бувають і винятки. Як бачимо, доволі законні.

Щоправда, можуть бути «слизькі» моменти. Наприклад, описану схему часто вибирають у разі, коли рахунки фізособи заблоковані виконавчою службою. Тобто фізособа має заборгованість зі сплати аліментів, податків, штрафів тощо.

Як діяти бухгалтеру? Спокійно та в рамках законодавства. Переживати та шукати зв'язок варто лише тоді, коли роботодавцю прийде виконавчий документ про стягнення з доходу працівника. У такому разі слід виконувати вимогу виконавчої служби, утримувати та перераховувати необхідну суму з доходу працівника. А решту, за його заявою, перераховувати на обраний ним рахунок.

Заява

Як саме працівник повинен письмово повідомити роботодавця про реквізити, за якими хоче отримувати зарплату та/або інші належні йому виплати? Це може бути заява.

Зарплатна звітність

Як відображати виплати на рахунок третьої особи у зарплатній звітності? Тут усе досить просто.

І в ЄСВ-додатку 1 до Об'єднаного звіту, і в додатку 4ДФ (ПДФО та ЗС) слід відображати саме працівника . Адже дохід виплачуємо на його користь. І не має значення, на чий саме рахунок перераховано виплату.

ВИСНОВКИ

• Законодавство не забороняє перераховувати доходи працівників за їх бажанням на банківські рахунки третіх осіб.
• Працівник має право самостійно вибирати банк та рахунок для отримання доходів. Для цього він має подати письмову заяву, де вказати бажані реквізити.
• У зарплатній звітності слід відображати саме працівника.

 

9. Оплата відрядження: за середньою зарплатою чи за окладом? 

Мінекономіки у свіжому листі нагадує, що згідно зі ст. 121 КЗпП під час відрядження за працівником зберігається зарплата в розмірі, не меншому ніж середній заробіток. Як ця норма застосовується на практиці?

У листі від 05.04.2024  Мінекономіки нагадує такі правила. 

Відповідно до ч. 3 ст. 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку. Тобто для дотримання встановлених чинним законодавством трудових гарантій такому працівнику необхідно порівняти його денний заробіток, що склався в місяці перебування в відрядженні, із його середнім заробітком.

До денного заробітку працівника, який має порівнюватися із середньоденним заробітком при оплаті періоду відрядження, включаються всі складові зарплати, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору у місяці, у якому він перебував у відрядженні: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо.

При цьому розрахунок середньої заробітної плати для оплати праці за виконану роботу працівнику, який перебуває у відрядженні, для порівняння її з одноденним заробітком, що складеться у працівника в місяці перебування у відрядженні, має проводитись після проведення з цим працівником всіх розрахунків по заробітній платі за умовами трудового договору за підсумками його роботи в місяці перебування ним у відрядженні, зокрема, по закінченню квітня, виходячи з мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлено законодавством на час проведення зазначеного розрахунку.

Звичайний алгоритм дій роботодавця при оплаті відрядження ми наводили тут.

Тобто роботодавцю потрібно буде порахувати дві зарплати:

• одну таку, яку працівник отримує в місяці відрядження за 1 годину виходячи з його окладу (тарифної ставки) тощо і норми робочого часу, встановленої такому працівникові цього місяця, та, як наголошує Мінекономіки у згаданому листі, з усіх решта доплат, які входять до зарплати працівника у місяці відрядження;
• другу середню - виходячи з розрахункового періоду два місяці перед місяцем відрядження. Позаяк ідеться про оплату відпрацьованого часу, то беремо до розрахунку виплати, нараховані у цих місяцях (за винятками, про які скажемо нижче), і ділимо на кількість відпрацьованих годин у цих місяцях.

Щодо розрахунку другої зарплати, яка є середньою. Про розрахунковий період ми вже сказали. Тепер щодо того, з яких нарахованих працівнику доходів її рахують.

У п. 4 Порядку №100 зазначено перелік виплат, які не враховують під час розрахунку середньої зарплати.

Отже, обчислюючи середню заробітну плату, не враховують:

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять до обов’язків працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці у посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

е) пенсії, державну допомогу, соціальні та компенсаційні виплати;

є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

и) виплати, пов’язані зі святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та суму коштів на їх відшкодування;

ї) заробітну плату на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

л) компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;

м) заробітну плату, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;

н) винагороди державним виконавцям;

о) грошову винагороду за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.

Зверніть увагу! Обчислюючи середню заробітну плату за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховують виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадянських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо), та допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Таким чином, роботодавець матиме дві зарплати за 1 годину відпрацьованого часу. Для оплати відрядження береться більша із цих порахованих зарплат.

При цьому за години, відпрацьовані під час відрядження у вихідний день (якщо працівникові не надаватиметься інший день відпочинку, а буде проведено подвійну оплату і це чітко зазначено в наказі), обрану більшу зарплату за 1 годину треба помножити на два.

 

10. Відпустка за роботу на комп’ютері в період воєнного стану

Працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, надають щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (далі — відпустка за роботу на комп’ютері) тривалістю до 4 календарних днів (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки; п. 58 розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 2).

Умови надання такої відпустки прописуйте у колективному або трудовому договорі, а саме:

• перелічіть посади і професії працівників, які мають право на відпустку за роботу з комп’ютером;
• встановіть конкретну тривалість цієї відпустки;
• визначте порядок обліку робочого часу, коли працівник фактично був зайнятий роботою на комп’ютері.

До стажу роботи, що дає право на відпустку за роботу на комп’ютері, зараховуйте час:

• фактичної роботи на комп’ютері, якщо працівник працює з ним не менше ніж половину тривалості робочого дня;
• щорічних основної і додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами та особливий характер праці;
• роботи вагітних, яких на підставі медичного висновку перевели на легшу роботу, де вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Чи можна відмовити у відпустці за роботу на комп’ютері

Додаткову відпустку надавайте, коли робота на комп’ютері триває не менше ніж половину робочого дня.

У період воєнного стану роботодавцеві дозволено ухвалювати рішення понад щорічну основну відпустку надати будь-який вид відпустки (за окремими винятками) без збереження зарплати. Невикористані дні такої відпустки переносять на період після припинення або скасування воєнного стану (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).

Ця норма є достатньо суперечливою, адже фактично дозволяє надати відпустку або її частину без оплати. Мінекономіки стверджує: така можливість з’явилася у роботодавців із 24.12.2023, а тому стосується лише відпусток, що працівник заробив після 24.12.2023.

У період воєнного стану роботодавець не має права відмовитися надати працівникові відпустку за роботу на комп’ютері за поточний робочий рік.

Якщо не маєте фінансової можливості оплатити таку відпустку, поясніть працівникові, що він скористається нею пізніше. Це дасть роботодавцеві змогу не застосовувати норм, що передбачають надання цієї відпустки без оплати.

Зважте також, що можете відмовити працівникові у відпустці будь-якого виду, якщо він залучений до виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або робіт:

• на об’єктах критичної інфраструктури;
• з виробництва товарів оборонного призначення.

На період воєнного стану роботодавець зі своєї ініціативи може зупиняти дію окремих положень колдоговору (ч. 1 ст. 11 Закону № 2136). Це стосується додаткових гарантій, що їх передбачає власне колдоговір. Право на щорічні відпустки регламентоване законодавчо. Тому положень колдоговору про тривалість відпустки за роботу на комп’ютері, а також про перелік професій і посад працівників, які мають на неї право, не призупиняйте. Але за погодженням профспілки або трудового колективу можна внести зміни до колдоговору про скорочення тривалості такої відпустки.

Чи можна скористатися відпусткою за роботу на комп’ютері за попередні робочі роки

У період воєнного стану роботодавець може відмовитися надавати працівникові невикористані дні щорічної відпустки (абз. 5 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).

Відпустка за роботу на комп’ютері належить до щорічних. Тому Держпраці вважає (Лист Держпраці від 07.02.2024 № 195/2/2.1-3В-24а), що в період воєнного стану можна відмовитися надати працівникові невикористані дні такої відпустки за минулі роки.

Водночас у разі звільнення працівника в період воєнного стану йому виплачують грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136; ч. 1 ст. 24 Закону по відпустки).

Після використання щорічної основної відпустки за поточний рік працівник може забажати замість відпустки за роботу на комп’ютері отримати за неї грошову компенсацію (ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки).

Грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, до якої увійде відпустка за роботу на комп’ютері, виплачуйте за заявою мобілізованого працівника (ч. 2 ст. 24 Закону про відпустки).

За яких умов працівник не заробить відпустку за роботу на комп’ютері

Маєте право відмовитися надати невикористані дні щорічної відпустки

Відпустку за роботу на комп’ютері надавайте пропорційно до фактично відпрацьованого часу. До нього зараховуйте дні, коли працівник фактично був зайнятий роботою на комп’ютері не менше ніж половину тривалості робочого дня, встановленої для професії, посади (п. 6, 7 Порядку № 16).

Мінсоцполітики (Листи Мінсоцполітики від 15.11.2006 № 237/13/82-06, від 11.08.2014 № 348/13/116-14)  і Держпраці неодноразово наголошували, що роботодавці мають вести облік часу, відпрацьованого на комп’ютері. При цьому законодавство не визначає, у якій спосіб обліковувати час роботи на комп’ютері. Тому вирішуйте це на свій розсуд. Головне — мати обліковий документ із позначками: хто з працівників, у які дні та скільки годин працював безпосередньо на комп’ютері.

Якщо в деякий проміжок часу працівник не працює на комп’ютері, не враховуйте цей період до стажу для надання відпустки за роботу на комп’ютері.

До нього не потрапить час:

• відпустки без збереження зарплати;
• простою;
• призупинення дії трудового договору;
• тимчасової непрацездатності;
• упродовж якого зберігаєте за працівником середній заробіток, увільняєте його від роботи;
• проходження військової служби;
• відпусток, за винятком щорічних основної і додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особ­ливий характер праці;
• відпустки для догляду за дитиною до досягнення трьох (шести) років;
• прогулів та відсутності на роботі з поважних причин.

Обов’язково ведіть облік робочого часу на комп’ютері.

Тому якщо працівник протягом робочого року перебувавав у простої та відпустці без збереження зарплати або з ним призупиняли трудовий договір, він не заробив днів відпустки за роботу на комп’ютері.

Працівники, яких перевели на дистанційну роботу, мають право на відпустку за роботу на комп’ютері, якщо визначили порядок обліку робочого часу, що вони проводять за комп’ютером. Працівник має інформувати про час роботи безпосередньо на комп’ю­тері, а той, хто відповідає за облік робочого часу, — робити позначки у табелі обліку робочого часу (відомості, журналі, іншому документі або електронній обліковій системі).

Якщо не ведете такого обліку, не зможете визначити, чи заробив працівник право на відпустку за роботу на комп’ютері.